Як працювати зі щоденниками учнів?

Правила роботи класного керівника зі щоденниками учнів:

1. Щоденник має перевірятися класним керівником один раз на тиждень.

2. Учні повинні чітко знати вимоги, які висуває клас­ний керівник до ведення щоденника.

    Щоденник учня має відображати результати його навчальних досягнень без акцентування на особис­тих якостях учня.

    Щоденник учня має відображати його актив­ність у житті класу та результативність його участі в шкільному житті.

    Наприкінці тижня учні можуть підрахувати й зафік­сувати кількість позитивних оцінок за минулий тиждень. Це приємно й батькам — Щоденники треба використовувати для того, щоб підтримувати учня у складні зазирнувши у щоденник дитини, побачити її досягнення за тиждень.

    для нього хвилини життя, аби своїм записом щиро відзначити його успіхи та   досягнення.

     Записи у щоденниках учнів, які робить класний ке­рівник, не повинні бути однотипними й стандартними. Адже учні, особливо на середньому етапі навчання, дуже ревно ставляться до того, що написав учитель у щоденнику, які слова дібрав, відзначаючи їхні досягнення, чи повторив ці слова в щоденнику іншого учня.

    Говорячи про шкільний щоденник, можна запропонувати кілька цікавих заходів, пов'язаних із ним. У багатьох сім'ях шкільні щоденники є родинною реліквією. В архівах багатьох сімей знаходяться щоденники кількох поколінь. У зв'язку з цим цікавою може видатись і класна година, на яку будуть запрошені батьки учнів, дідусі та бабусі і протягом якої прозвучать «щоденникові історії» про значення щоденника у шкільному житті того часу коли вони були дітьми.     Цікавим заходом у межах класної гуморини може стати «Ода щоденникові». Діти вигадують афоризми на слово «щоденник», розповідають фантастичні історії про життя щоденни­ка у різних власників, створюють вірші, присвячені що­деннику, захищають проект щоденника XXI століття.

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

1.         Бути особистістю, до якої діти тягнутимуться.

2.         Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає та піклується про кожну дитину, й у стосунках з нею чесний і відвертий.

3.         У вчителя не має бути "любимчиків", тоді дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним найсокровеннішим.

4.         Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне. Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.

5.         Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.

6.         Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов’ю. Вчитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона відповість тим самим.

7.         Учителю варто читати більше наукової літератури. З такою людиною дітям завжди цікаво.

8.         Завдання вчителя як особистості: "знайди себе в собі", підкови себе собі, оволодіти собою і допомогти дітям зробити те саме, що й сам.

9.         Учитель повинен володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, вміти її вислухати, підтримати в ній вогник самоповаги. Не можна об­говорювати поганих вчинків привселюдно. Самоповага до себе наро­джується із радощів за себе, за свій успіх.

10.    Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам'ятає, що поруч з ним людина, з інтересами якої треба рахуватися.

11.    Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.

12.    Вчителю слід дорожити довір'ям дитини, любити її, захищати, поважа­ти її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки. Педагог повинен берегти найвище благо; людську гор­дість, недоторканість особистості, гідність дитини.

13.    Вчителю необхідно виховувати у дітей самодисципліну, боротися з лі­нощами. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти повинні розуміти, що навчання у школі - це їхня найважливіша робота.

Вчитель - це та людина, яка любить дітей, володіє найбільшою педаго­гічною майстерністю, а саме: постійно пробуджувати в юному серці бажан­ня бути хорошим, бажання стати сьогодні кращим, ніж учора, почуття пова­ги до самого себе.

Документація класного керівника

  

Основним документом класу є класний журнал. Класний керівник починає заповнювати його на самому початку навчального року і веде журнал упродовж року. Всі необхідні записи він робить самостійно, не залучаючи до заповнення журналу учнів класу

   Класний керівник повинен:

·        вивчати журнал не рідше одного разу на тиждень, спостерігаючи за успішністю своїх вихованців;

·        завжди знати причини пропусків учнями навчаль­них днів і окремих уроків;

·        завжди бути в курсі переживань і труднощів своїх ви­хованців;

·        тісно   співпрацювати з учителями-предметниками, пояснювати й доводити до їхнього відома всі проб­леми учнів;

·        чітко й акуратно робити записи в журналі;

·        виконувати всі вимоги навчальної частини.

    Підсумкові оцінки за кожний семестр або рік заносяться класним керівником у зведену відомість. Класний керівник записує в класному журналі імена і прізвища учнів за абеткою, заповнює розділ «Загальні відомості про учнів», відзначає кількість уроків, пропущених учнем, і підбиває підсумки про кількість днів і уроків, пропущених кожним учнем за семестр і навчальний рік.

   Класний керівник відповідає за стан журналу свого класу стежить за систематичністю ведення журналу  вчителями-предметниками, що працюють у класі, аналізує успішність учнів, об'єктивність виставлення підсумкових і семестрових оцінок, відомості про батьків.

     Якщо в житті дитини та в її родині відбулися які-небудь зміни, класний керівник зобов'язаний негайно зафіксувати їх у своєму класному журналі (змінилася адреса, телефон, сімейна ситуація).

       З допомогою класного журналу класний керівник під­биває підсумки успішності класного колективу за на­вчальний тиждень. Класний керівник повинен щотижня аналізувати успішність учнів і повідомляти батьків про їхні на­вчальні результати.

   Форми повідомлення можуть бути різними: запро­шення для індивідуальної бесіди, виставлення оцінок у щоденник класним керівником, виписування ним на окремому аркуші оцінок із журналу та вклеювання їх у щоденник учня.

  Класний керівник систематично аналізує навчальну ситуацію у своєму класі за предметами і звертає увагу вчителів-предметників на:

-         накопичуваність оцінок;

-         об'єктивність виставлення оцінок;

-         індивідуальну роботу з дітьми, що часто хворіють;

-         індивідуальну роботу з учнями із високим рівнем на­вчальних 

           досягнень;

-         індивідуальну роботу  з проблемними учнями. 

Особливу увагу класний керівник приділяє аналізу пропусків занять учнями без поважних причин. При цьому він звертає увагу на такі моменти:

-         періодичність пропусків занять;

-         на уроках яких учителів учень найчастіше від­сутній;

-         з ким із однокласників учень пропускає уроки;

-         уроки якого типу найчастіше учень пропускає (кон­трольні роботи,

           усне опитування тощо);  

-         разом із соціальним педагогом або психологом ана­лізує причини

          пропусків уроків та розробляє спосо­би впливу на такого учня.

  Досвідчений класний керівник приділяє велику увагу аналізу участі учня в заняттях з фізичної культури: вивчає участь учнів на цьому уроці, відвідує уроки, аналізує  діяльність у ході уроку учнів, які мають проблеми зі здоров'ям.

   У класному журналі класний керівник зберігає план розміщення учнів класу за партами, яким мають керуватися вчителі-предметники на своїх уроках.

Напрями і форми роботи класного керівника

Завдання і функції класного керівника визначають основні напрями, зміст, методи і форми його роботи. Практика роботи середньої загальноосвітньої школи показує, що найважливішими напрямками роботи класного керівника є:

P   вивчення особистості учня;

P   створення і виховання учнівського колективу;

P   розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля школярів;

P   створення необхідних умов для фізичного розвитку вихованців, збереження та зміцнення їхнього здоров'я;

P   підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності;

P   робота з учителями;

P   взаємозв'язок з сім'єю, робота з батьками учнів;

P   співробітництво з позашкільними навчально-виховними закла­дами, громадськістю, різноманітними громадськими організаціями.

P   планування класним керівником виховної роботи з дітьми, ведення потрібної документації.

Вивчення особистості учня здійснюється класним керівником з використанням усієї палітри "шкільних методик", достатньо добре описаних в сучасній психолого-педагогічній літературі, і на цій основі організації в процесі виховання індивідуального шляху розвитку кожної дитини. Сутність цього, як відзначав ще А.С.Макаренко, полягає не в тому, щоб "возитися з капризною дитиною", а в турботі педагога про те, щоб на основі індивідуальних особливостей дитини залучити її до активної життєдіяльності класного колективу. При цьому необхідний як диференційований підхід до дитини, так і до різноманітних груп дітей: "новеньких", хлопчиків - дівчаток, активу -пасиву, талановитих і відстаючих у розвитку тощо.

Найважливішими методами вивчення вихованців є: систематичне щоденне спостереження за діяльністю і поведінкою учнів у процесі навчання і позаурочний час; індивідуальні й групові діагностичні бесіди; вивчення результатів діяльності учнів; відвідування їх вдома; природний експеримент; рейтинг і метод компетентних оцінок тощо.

Створення і виховання учнівського колективу як основного середовища життєдіяльності школярів передбачає визначення мети і завдань виховання як колективу в цілому, так і кожної особистості учня зокрема, залучення кожного учня до різноманітних видів  суспільно корисної діяльності, створення і розвиток системи виховних міжособистісних стосунків (розподіл доручень і обов'язків, розвиток активу: вибори, навчання його, створення відносин "взаємної відпові­дальності"),   розвиток  традицій,   налагодження   зв'язків   з   іншими колективами в школі і за її межами. Створення в класі атмосфери мажору й оптимізму, сприятливого психологічного мікроклімату.

Починаючи роботу з класом, класному керівникові варто ознайомитися з особовими справами учнів, поговорити з їхніми батьками, вчителями-предметниками, проаналізувати класний журнал ; за  минулий   навчальний  рік  і  скласти   собі   певне  уявлення   про успішність, поведінку, позитивні аспекти і недоліки, що мають місце у класі, з тим, щоб визначити найоптимальніший підхід до організації; виховної роботи.

Важливе     значення     у     створенні     колективу     має     уміле пред'явлення з перших же днів навчання педагогічних вимог до учнів. 3 цією метою класний керівник, як правило, на початку навчального року проводить спеціальні збори, на яких ґрунтовно знайомить учнів з  найважливішими шкільними правилами і пояснює їм, як вони повинні поводити себе на уроках, перервах, в позаурочний час, виконувати домашні завдання і брати участь у громадському житті класу. Пред'явлення вимог на початку навчального року спонукає учнів до аналізу своєї поведінки і переживанню внутрішніх суперечностей між наявним і необхідним рівнем поведінки, що зрештою стимулює їхнє самовиховання.

Уміння класного керівника організувати змістовну позакласну роботу з учнями є чи не найважливішим у вихованні учнівського колективу. Класному керівникові варто подбати про те, щоб уже з перших днів роботи з дітьми залучити їх до активної практичної; позакласної діяльності, збудити і розвинути інтерес до неї. Тим паче, що діти з цікавістю беруть участь у колективних прогулянках, походах по рідному краю, в різноманітних екскурсіях, громадське корисній праці тощо. Цікаві практичні справи є основою для накопичення позитивних традицій у класі, що в свою чергу сприяє збагаченню життя колективу і його розвитку. Такими традиціями можуть бути свята праці, спортивні змагання, походи і екскурсії, зустрічі з видатними людьми тощо.

Процес виховання передбачає розвиток таланту, розумових і фізичних здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культури, організації змістовного дозвілля школярів. Тому спільно з учителями-предметниками класний керівник має виховувати відповідальне ставлення до навчання, сприяти у виборі та залученні учнів до роботи в різноманітних науково-технічних товариствах, малих академіях, гуртках, секціях, клубах, студіях, об'єднаннях відповідно до їх інтересів, нахилів і можливостей, заохочувати до вивчення іноземних мов на курсах у клубах, гуртках. Важливо також розширювати пізнавальний та культурний світогляд школярів шляхом проведення екскурсій, різноманітних вечорів, конкурсів, зустрічей, відвідання музеїв, кіно, театрів; допомагати дітям у працевлаштуванні, заробітку грошей на загальні потреби; організовувати колективну творчу діяльність, спільний відпочинок дітей.

Класний керівник використовує класний колектив для підвищення вимог до учнів у справі навчання і дисципліни. З цією метою він проводить спеціальні збори, на яких здійснюється аналіз навчальної роботи в класі, заслуховуються звіти окремих учнів про їхню успішність і поведінку. Помітне місце в підвищенні успішності мають роз'яснювальні бесіди про обов'язок школярів добре навчатися, про культуру розумової праці, а також контроль за їх домашньою діяльністю. Завдання класного керівника - своєчасно помітити відставання учня в навчанні, визначити причини і надати йому дійову ефективну допомогу.

Важливою ділянкою роботи класного керівника є духовно-моральне виховання, головною особливістю якого в умовах національної школи є орієнтування на загальнолюдські цінності. За допомогою різноманітних методів і засобів він знайомить учнів з минулим і сучасним життям країни і світу, організує диспути на морально-етичні й естетичні теми, літературно-художні вечори та ін. Велике значення має приклад вихователя, учителя, батьків, старших.

Організовуючи позакласну виховну роботу з учнями, важливо завжди пам'ятати про необхідність виховання у кожного з них почуття любові до України, відданості їй, національної самосвідомості, особистої відповідальності за збереження і примноження природних багатств рідного краю, високої екологічної культури, нетерпимості до губителів природи. Необхідно домагатися, щоб у кожного школяра була вихована потреба в оволодінні рідної мови, знаннями історії, мистецтва, культури, звичаїв, обрядів, символіки свого народу, рідного краю, національних меншин, що проживають в Україні, прагнення примножувати і розвивати заповіти батьків, їх традиції.

Важливо також при формуванні культури поведінки, кращих рис характеру виховувати в дітях доброту, уважність, чуйність, милосердя, чесність, гідність, терпимість до інших, любов і повагу до своїх батьків і рідних.

Обов'язковою умовою формування особистості в сучасних умовах є підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності. Тому важливим напрямом роботи класного керівника в умовах національної школи мають бути питання підготовки до трудової діяльності в нових умовах господарювання, виховання бережливого ставлення до природи, її багатств, їх економного використання, економічне виховання, розвиток підприємництва, участь у відновленні історичних пам'яток, розвитку народних промислів і т.д. Організовуючи роботу в цьому напрямку, важливо, щоб діяльність школярів була соціальне цінна і значуща, включала елементи гри і романтики, спиралася на їх ініціативу, творчість і самодіяльність.

Все більше й більше школярів змушені вже сьогодні думати про те, як заробити собі на кусок хліба, щоб вижити. Тому від класного керівника вимагається не гра у працю, а надання школярам конкретної і дійової допомоги у їх працевлаштуванні у період канікул, профорієнтації тощо.

Надзвичайно несприятливе екологічне середовище в Україні, слабкий фізичний розвиток та стан здоров'я переважної більшості школярів на перший план перед класними керівниками висуває завдання   створення   необхідних  умов  для  фізичного  розвитку дітей, збереження та зміцнення їх здоров'я. Тому для класного керівника дуже важливо значну увагу приділяти вивченню вікових, психофізичних особливостей дітей, пропаганді здорового способу: життя, повсякчасного піклування про охорону їх здоров'я, безпеку дотримання санітарно-гігієнічних норм, режиму дня та харчування школярів, виховувати свідоме ставлення до зміцнення здоров'я, запобігати вживання алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.

Робота з учителями, які викладають у даному класі передбачає вироблення єдиного стилю й тону стосунків з учнями, визначення єдиного змісту виховання і збагачення його за рахунок професіоналізму учителів-предметників (спільні уроки і позакласні заходи, реалізація індивідуального і диференційного підходів на основі споріднених інтересів і нахилів, особливостей особистостей учнів і педагогів). Корегування, вироблення спільних підходів до і організації навчальної діяльності на уроках і в позакласній роботі учителів з предмету; проведення педагогічних консиліумів.

Взаємозв'язок з сім'єю, робота з батьками учнів дозволяє зробити процес виховання цілісним, єдиним, а отже, більш ефективним. Найважливішими елементами роботи класного керівника з батьками є: ознайомлення батьків з метою, завданнями, змістом і методикою    навчально-виховного процесу у класі; організація психолого-педагогічного всеобучу батьків, вироблення єдиного педагогічного підходу до розв'язання завдань виховання; залучення батьків до спільної з дітьми діяльності, що дозволяє, як показує практика, збагатити зміст позаурочної діяльності дітей і підвищити професіоналізм здійснюваних справ, а також налагодити взаємовідносини дітей і батьків завдяки плідному спілкуванні в процесі вирішення класних справ. Крім того, важливі ще два елементи взаємодії з батьками: це робота з батьківським активом і коригування виховання в окремих сім'ях - допомога у вирішенні ряду серйозних проблем виховання, вирішення конфліктних ситуацій, надання правової і моральної допомоги дітям з неблагополучних сімей, вирішення проблеми всеобучу та ін.

Співробітництво з позашкільними навчально-виховними закладами, громадськістю, різноманітними громадськими організаціями дозволяє значно збагатити навчально-виховний процес. Тут можна виділити кілька аспектів: використання у виховній роботі з класом творчого потенціалу учнів - музикантів, художників, акторів, спортсменів та ін.

При підготовці і проведенні різноманітних форм роботи: участь учнів класу у різноманітних святах, акціях, відкритих заняттях, що проводяться в закладах допоміжної освіти, запрошення до школи різноманітних спеціалістів-педагогів для участі в проведенні різноманітних зустрічей, бесід, дискусій. Така практика дозволяє не лише формувати позитивне ставлення учнів до корисної і захоплюючої позакласної діяльності, але й підносить престиж учнів, які займаються нею, дозволяє їм самореалізуватися.

ПАМ’ЯТКА  КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ З    ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ УЧНІВ

1. Відвідайте всіх учнів вдома. Звертайте увагу на такі питання:

    * який склад сім’ї ( соціальне та моральне положення);

    * яке робоче місце дитини;

    * взаємостосунки дорослих і дітей;

    * що читає учень, чим захоплюється;

    * його друзі, загальні інтереси;

    * яку роль у вихованні дитини( особливо сина) відіграє батько.

2. Візьміть на облік сім’ї:

    * де немає контролю з боку батьків за поведінкою дитини;

    * де залишають дітей самих;

    * де в сім’ях зловживають спиртними напоями;

    * де батьки уникають контактів зі школою;

    * де постійно сваряться дорослі.

3. Дізнайтеся, яке здоров’я учня ( медичні показники, з бесід з батьками).

4. З’ясуйте, як проходило формування характеру в дошкільному віці.

5. Умійте розкріпостити учня у спілкуванні з вчителями, щоб він міг їм довіритися.

  

6. Шукайте індивідуальний підхід до кожного учня, враховуючи його   психологію, фізичний стан, нахили, захоплення, позитивні

сторони характеру, уміння.

 

7. Пам’ятайте: учень повинен бути зайнятий корисною справою.